Сорокобатько Володимир

Усвідомивши тупиковий шлях «життя по той бік сотні» та привівши себе до ладу на 35 кг, уже з 2016 року почав брати участь у бігових та тріатлонних стартах.
Перший старт був спільним із сином. Ми тоді підбивали один одного на всілякі «виходи із зон комфорту». І для мене, і для нього у 2016 році Kharkiv Man став першим тріатлонним стартом.
Далі я самостійно вивчав усі доступні матеріали, пробував інтернет-програми для підготовки, але, усвідомивши неефективність такого шляху, прийшов до індивідуального тренінгу в межах клубу KIT.
Один із найяскравіших спогадів — це мій перший IRONMAN у Гдині (Gdynia) 2021 року. Виконав дану батькові обіцянку, що я це зроблю. Шкода, що він не дожив. Дуже важливою була підтримка мами на фініші домашнього старту.
Зараз тріатлон як процес став невід’ємною частиною життя, і я так хочу жити. Планувати, реалізовувати, насолоджуватися перемогами й аналізувати невдачі, відпочивати. Вивчати себе ментально та фізично.
Кажуть: «Якщо хочеш розсмішити Бога, розкажи йому про свої плани». Так от, я хочу продовжувати займатися тріатлоном і стартувати в групі 80+, і нехай він це чує і сміється разом зі мною, а «Кона» — нехай буде просто на шляху до цього!